Мепівакаїн - знеболюючий препарат амідної групи, що використовується у стоматологічній практиці для проведення місцевої анестезії інфільтраційним або провідниковим способом.
Форма випуску: карпули із розчином для ін'єкцій.
Показання для використання в стоматології та інших галузях медицини:
- ретракція зубів;
- остеотомія;
- ендодонтичне лікування;
- пломбування порожнин;
- резекція кореня;
- чищення пародонтальних кишень та поверхні зубів від відкладень;
- кістектомія;
- черезшкірний остеосинтез;
- зняття зліпків;
- обточування зубів перед протезуванням;
- у кістковій хірургії;
- біопульектомія;
- альвеолектомія;
- лікування ясен хірургічним шляхом;
- тонзилектомія (лор);
- проведення гастроскопії;
- під час проведення інтубації трахеї тощо.
Принцип дії анестетика ґрунтується на зниженні проникності клітинної мембрани нервових клітин для натрієвих іонів. Внаслідок цього процесу здійснюється тимчасова блокада провідності нейронів.
Препарат добре проникає крізь плацентарний бар'єр. Зв'язується із білками плазми на 75%. Виникнення терапевтичного ефекту настає вже через 3-20 хвилин після ін'єкції. Тривалість періоду знеболювання варіюється від 45 до 180 хв. Метаболістичні процеси протікають у печінці. У дорослих пацієнтів анестетик напіввиводиться за 19-32 години. Для новонароджених цей період зростає до 8-9 годин. Процес елімінації здійснюється через нирки.
Для використання мепівакаїну є низка протипоказань:
- порфірія;
- індивідуальна чутливість до компонентів препарату;
- міастенія;
- печінкова недостатність у тяжкій формі.
Використання на вагітних і пацієнтках, що годують груддю, актуальне у випадках отримання більшого позитивного ефекту, що перевищує всі ризики для новонароджених/плода. Також обережно слід застосовувати препарат щодо пацієнтів, які страждають на цироз печінки або гепатити.